В. Б. підноситься на 300�400 м над Підкарпаттям. В півн., береговій частині висота В. Б. не доходить до 1000 м (Цуховий Діл � 942 м), переважають тут поздовжні хребти, збудовані з пісковика, і поздовжні долини (найважливіша дол. Стрия), широкі западини й дрібні котловини (Синевідська, Мізунська), утворені в м�яких лупаках і глеях (т. зв. ґраткова будова). Форми гір лагідні й одноманітні, і тому гори досить густо заселені (60 душ на 1 км²) і збезлісені (ліс � 35%, сіножаті й пасовища � 38%, рілля � 24%).

На півд. від поздовжньої долини Стрия В. Б. підноситься до 1100 м і вище (найвищі верхи Парашка 1271, Зелем�янка 1267, Маґура 1368), переважають вузькі, глибокі поперечні долини (найважливіші � Опір, Сукіль, Мізунка), які розбивають поздовжні долини, верхи гір зарисовані виразніше, часто вкриті камінням, ліси (перев. смерекові) становлять 70% всього простору, густота населення зменшується до 30.

В. Б. заселює укр. плем�я бойків; до війни по 10% становили поляки й жиди. Зайняття: хліборобство (жито, картопля, овес) і тваринництво, лісові промисли, нафтова пром-сть в околицях Борислава. Міста лежать по краях Карпат (Борислав, Болехів), в глибині � Сколе (деревообробна пром-сть); ін. важливіші оселі: Східниця (нафтова пром-сть), Синевідсько (деревообробна), курорти в долині Опору: Гребенів, Тухля, Славсько, Зелем�янка. [В. К.]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]