Взаємна Поміч Українського Вчительства, ВПУВ, проф. орг-ція нар. учителів; існувала з 1905 до 1939, спершу в Галичині й на Буковині (де були 4 окружні відділи), з 1922 обєднувала укр. учителів під Польщею (1906 р. 864 гал. учителів із заг. числа 4000, 1914 р. 710; у звязку із зростанням проф. руху 1930 р. 2792 із заг. числа 3500, 1938 2162); в 1938 р. мала 44 відділи і до 20 делегатур із центром у Львові. ВПУВ видавала журн. Учительське Слово, пед.-методичний місячник, згодом квартальник Шлях Виховання і Навчання, серію Пед.-Методична Бібліотека. Утримувала Центр. Пед. Бібліотеку, мала Наук.-Пед. Комісію, Пед. Порадню й екон. установи, зокрема кредитову кооперативу Взаємна Поміч, фонди матеріяльної допомоги, м. ін. Фонд Посмертних Допомог (1928), 2 будинки у Львові, 1 в Мушині, відпочинкові оселі в Ворохті й Черчі та ін. Серед діячів ВПУВ визначалася А. Алиськевич, І. Стронський, М. Мороз (засновники), О. Власійчук, І. Ющишин, А. Зелений, Г. Коваль, І. Лилик, Д. Стельмах і ін. Обєднання належало до ряду міжнар. учительських спілок. В 194044 ВПУВ діяла у формі Учительського Обєднання Праці при УЦК. [П. П.]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]
|
|
|