Далекий Схід
СССР, назва сх. частини Сибіру, положеної над Тихим океаном і відділеної від іншої сов. Азії високими гірськими хребтами. На півдні Д. С. межує з Китаєм (здовж р. Амур) і Кореєю, на півн. доходить до Півн. Льодового океану і Берінгової протоки. В 192022 рр. Д. С. становив незалежну Далеко-Східню Республіку, зайняту 1922 большевиками і прилучену до РСФСР під назвою Далеко-Сх. край. Нині Д. С. не становить окремої адміністративно-територіяльної одиниці, натомість є виразною геогр.-екон. країною. Д. С. обіймає такі краї й області: Приморський край, Благовіщенську обл. (Амурщину), Хабаровський край (разом з Жидівською АО), Нижньо-Амурську обл., Магаданську обл., Камчатську обл., Сахалінську обл.; до Д. С. зачисляють здебільша також Чітінську обл., що становить разом з Бурято-Монгольською АССР переходову країну між Д. С. і Сибіром Забайкальщину. Територія Д. С. 3,5 міл. км2 (без Чітінської обл. 3,1), населення Д. С. становить 5,3 міл. (без Чітінської обл. 4,3 міл.).В півд. частині Д. С., найтеплішій і найгустіше заселеній, велику частину населення становлять українці; над сер. Амуром і в Приморщині (в сточищі р. Уссурі) вони складають більшість. Укр. поселенці назвали ці простори Зеленим Клином. (Докладніше див. Зелений Клин).
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]
|
|
|