Декабристи, учасники таємних орг-цій у Петербурзі й на Україні, що готували держ. переворот, скерований проти самодержавства й кріпаччини; назва походить від невдалого повстання в Петербурзі 14 грудня (декабря) ст. ст. 1825 р. Таємні орг-ції, що стали виникати від 1816 р. перев. серед ліберальних офіцерів, на поч. 20-их рр. оформилися як Півн. Т-во в Росії й Південне на Україні, засноване в 1821; до останнього входили офіцери розташованих тут частин рос. 2 армії; воно поділялося на управи Тульчинську, Кам�янську й Васильківську. Серед керівників були С., М. і І. Муравйови-Апостоли, М. Бестужев-Рюмін, С. Волконський, В. Давидов. На чолі Т-ва був полк. П. Пестель, автор програмового трактату �Русская Правда�, в якому передбачалася ліквідація кріпацтва, рівність всіх громадян перед законом, особисті свободи і �злиття� всіх народів Росії в єдину централізовану екон. розвинену республіку. До Півд. Т-ва 1825 приєдналося засноване 1823 на Волині Товариство З�єднаних Слов�ян, до якого входили П. і А. Борисови, І. Горбачевський, Ю. Люблинський, П. Громницький, А. Кузьмин, В. Бечасний, М. Щепилло, І. Сухинів (Сухиня) та ін.; воно мало в програмі ліквідацію кріпацтва і створення єдиної федеративної дем. республіки слов. народів; Україна як майбутній чл. федерації в їх плянах не згадується. Цим Д. відрізнялися від таємного Малоросійського Т-ва, заснованого на поч. 1820-их рр. і очоленого переяславським маршалком Василем Лукашевичем, що мало на меті унезалежнення України від Росії (т-во припинило діяльність після арешту Лукашевича й розгрому Д.). Після кількагодинного повстання 14.12.1825 в Петербурзі й поразки Півн. Т-ва, чл. Півд. Т-ва С. Муравйов-Апостол та М. Бестужев-Рюмін 28. 12 (ст. ст.) 1825 зняли повстання Чернігівського полку в Василькові, маючи намір іти на Київ, щоб поширити повстання на Україну, але, не діставши підтримки від ін, військ. частин, були оточені й узяті в полон. С. Муравйов-Апостол і М. Бестужев-Рюмін були страчені разом із арештованим перед повстанням Пестелем та керівниками петербурзького повстання К. Рилєєвим і П. Каховським. Решта викритих учасників руху Д. були покарані каторгою або висланням у дійову армію на Кавказ (солдатів карали перев. шпіцрутенами). Розмір участи укр. дворянства в змові Д. у повній мірі встановити не вдалося, бо багатьом пощастило знищити компромітуючі документи.

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]