Державна Публічна Бібліотека Академії Наук УРСР, найбільша наук. й публічна бібліотека України. Заходи до заснування її почалися 1917 за Центр. Ради; 2.8.1918 видано закон гетьманського уряду про утворення Національної Бібліотеки Української Держави в Києві як самостійної установи при ВУАН. 1919 її перейменували на Всенар. Бібліотеку України. Бібліотека поповнювалася перев. з дарованих, конфіскованих або купованих приватних книгозбірень та установ і закладів Києва (Колегії Ґалаґана, Центр. Ради, частина бібліотеки Київського Ун-ту та ін.). На поч. 1919 бібліотека мала 100 000, 1920 � 500 000, а 1921 � 1 000 000 томів; 1923 вона дістала частину бібліотеки Київської Духовної Академії � 155 000 томів; 1925 з катедри св. Софії та з монастирів � 52 000. На поч. 30-их рр. Всенар. Бібліотеку злито з Бібліотекою УАН, пізніше АН УРСР. З 1948 вона дістала нинішню назву. На поч. війни 1941�45 вона налічувала понад 5 000 000, а разом із стародруками, рукописами й неосвоєними фондами бл. 7 000 000 томів. Під час війни ДПБ АН УРСР зазнала великих втрат; в 1955 р. за офіц. даними вона налічує понад 5 000 000 книг і журналів, 7 000 000 примірників газет та ін. видів друкованої продукції. Особливо велику вартість має відділ стародруків, що налічує бл. 300 000 книг, з них 500 інкунабулів; багаті колекції евр., слов. і укр. стародруків 16�18 вв. Рукописний відділ має бл. 200 000 старослов. і пізніших рукописів, рукописи, автографи, особисті архіви багатьох укр. письменників та ін.

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]