ДПУ Державне Політичне Управління (Государственное Политическое Управление), поліційно-каральний орган держ. безпеки сов. республік; популярно відомий як ҐПУ. ДПУ створено 6.2.1922 з ВЧК (Всероссийская Чрезвычайная Комиссия). В УССР існувало респ. ДПУ, очолене В. Баліцьким. З постанням СССР 23.11.1923 реорганізовано і формально обєднано всі респ. ДПУ в ОДПУ (по-рос. ОГПУ Объединенное Государственное Политическое Управление) при Советі Нар. Комісарів СССР, яке мало свої підрядні органи в республіках. ОДПУ керували Ф. Дзержинський, В. Менжинський, в УССР В. Баліцький. Спочатку ДПУ не мало каральних функцій ЧК, але в кін. 20-их рр. ці функції ДПУ відновлено. Здійснювались вони через т. зв. Окрему Нараду при ДПУ УССР і через судову колегію при ОДПУ в Москві. Як і в ЧК, присуди виносились бчз судового розгляду, позаочно. ОДПУ, як і ЧК, застосовувало безоглядний терор супроти учасників або тільки запідозрених в опозиційних рухах осіб. На Україні ДПУ розправлялося з рештками повстанського руху (192223), вело справу Спілки Визволення України (192930), керувало масовими репресіями під час колективізації (192933), нищило діячів укр. культури і УАПЦ, ліквідувало різні партійні ухили і т. д. (див. Терор). В 1934 функції ОДПУ перейшли до НКВД.
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]
|
|
|