Державне Видавництво України (ДВУ), одне з найбільших сов. в-в на Україні, засноване 1919 в Харкові як Держвидав. В 20-их рр. під впливом редакторів в-ва, між якими були М. Хвильовий, А. Любченко й ін., та керівників-прихильників курсу українізації, як С. Пилипенко, Ю. Войцехівський, відіграло чималу ролю, видаючи дедалі більше книжок укр. мовою, зокрема підручників і творів красного письменства, між ними серії клясиків укр. літератури, твори сучасних письменників і перекладні з зах.-евр. мов (див. Перекладна література). ДВУ притягало до співпраці велике число кваліфікованих авторів, редакторів, рецензентів і перекладачів. У секторі періодичних видань виходили журнали: Червоний Шлях, Життя й Революція, Літ. Ярмарок, Гарт, Нова Ґенерація і Плуг. Наявність кваліфікованого літ. редакторату, очоленого В. Щербаненком, вплинула на те, що видання ДВУ відіграли чималу ролю в ширенні нормалізації укр. літ. мови в дусі ВУАН. В 1930, з поч. гострішого натиску на укр. культ. процес, ДВУ було перетворене на Державне Видавниче Обєднання, що керувало специфікованими в-вами, які, після чисток і реформ 1931 38 рр., перетворилися на мережу нинішніх держ. в-в (див. Видавництва).
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]
|
|
|