Десятирічна школа, побутова назпа � десятирічка, офіц. � середня школа. Запроваджена в УССР з 1934 р., після того як практика виявила незадовільний стан підготови до навчання в високих школах системою семирічок і профшкіл; реформа була проведена на Україні одночасно з реставрацією ун-тів. Д. ш. становить нині в УССР основний тип повної заг.-осв. школи (поряд із паралельно існуючою професійною); нормально охоплює учнів із 7 до 17 рр.; перші 4 кляси Д. ш. відповідають початковій школі, перші 7 � семирічній (неповній сер.); атестат Д. ш. дає, теоретично, право на вступ до високої школи. Програмою Д. ш. наближається до рос. сер. передрев. школи з перевагою годин на математику, фізику, хемію й природознавство; обов�язкова одна чужа мова, латинська вивчається в дуже небагатьох школах. Програма насичена елементами сов. політ. пропаґанди (антирел. наставлення, больш. тлумачення іст. і культ. процесів і т. д.). Створена в період наступу русифікації, Д. ш. в програмі й практиці посилено реалізує цю настанову (велике ч. годин на рос. мову й літературу, вивчення іст. лише як історії СССР і багато ін.). Копіюючи рос. гімназії в орг. формах (словесна система навчання, оцінки, орг-ція іспитів, нагороди, уніформа, клясні вихователі, учнівські щоденники і т. д.), Д. ш. в справі виховання величезну ролю віддає ком. партії й комсомолові. У зв�язку з виразним урядовим курсом на обмеження вступу до високих шкіл і на збільшення кадрів сер. фахівців, після 1952, а особливо 1956 Д. ш. зменшує ч. годин на заг.-осв. предмети, вносить дедалі більше елементів техн. навчання, прикріпляється для виробничої практики до підприємств і таким чином наближається до проф.-техн. школи.

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]