Дієприслівник, незмінна віддієслівна форма із значенням другорядної супровідної дії, трактованої як обставина головної дії (Ідучи, співає). Укр. дієприслівники розвинулися з активних дієприкметників у закам�янілій формі жіночого роду і кінчаються тепер на -чи і -ши. Перші за іст. традицією звуться дієприслівники теперішнього часу, другі � минулого. Проте в сучасній мові часові значення дієприслівників сильно притьмарені, натомість розвинені видові, і тому є тенденція заступати форми на -чи формами на -ши від недоконаних дієслів (Ішовши співав = ідучи співав).

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]