Дніпрова Чайка, псевд. письменниці Людмили Березиної Ч по чоловікові Василевської (1861Ч1927), родом з Херсонщини. Почала літ. діяльність із 1884 р., друкувалася в альманахах і часописах (лПравда╗, лЗоря╗, лЛНВ╗ та ін.). Реалістичні оповідання з життя селянства й інтелігенції почасти написані під народницькими впливами (лЧудний╗, лХрестонос╗, лЗнахарка╗, лВольтерТянець╗ тощо), ін. твори, зокрема цикл лМорські малюнки╗ (1900), лШпаки╗, лПлавні горять╗, лСамоцвіти╗ та ін., являють собою ліричні етюди в прозі Ч символічні мініятюри й належать до укр. модернізму. Поза тим поезії, лібретта до дитячих опер М. Лисенка лПан Коцький╗, лЗимова краля╗, лЗима і Весна╗), спільно з С. Русовою та А. Грабенком Ч лКоза-Дереза╗ й ін. Вибрані твори, за ред. і з статтею М. Івченка, вийшли 1929 (в-во лЧас╗).

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]