Дніпровський металюрґійний завод ім. Ф. Дзержинського, в м. Дніпродзержинське (кол. Камянське), найбільший метал. зав. України, другий в СССР після Магнітогорського комбінату, збудований в 188789 рр. Півд.-Рос. Дніпровським Метал. Т-вом на чужоземні капітали. Перед першою світовою війною був найбільшим метал, заводом Рос. Імперії. Мав 5 доменних печей, 10 мартеновських, 3 бесемерівські конвертори, рейко-балковий, листовальцівний, залізовальцівний, середньосортний, дротяний, осебандажний, ковальсько-механічиий, вогнетрикий та ін. цехи; вагонобудів. цех був пізніше відокремлений у самостійне виробництво. В 1913 Д. м. з. виробив понад 499 000 т чавуну, 368 000 т сталі й 299 000 т вальців. Після революції відновив роботу 1925 р. До 1924 р. був реконструйований (споруджено 3 домни, мартенівський цех з 3 стандартними 125 т печами, блюмінґ і універсальний стан); зруйнований 1941, був знову реконструйований, так що в 1949 він виробляв чавуну на 44% більше, ніж: до війни, а сталі на 37%. За 195155 рр. на зав. збудовано 3 доменні печі, 9 мартенівських, 3 аґльомераційні ленти, 1 вальцівний стан. В 1956 р. урухомлений трубозаготівельний стан з продуктивністю 1 786 000 т (в тому ч. 875 000 т трубної заготівлі), домна ч. 12 з корисним обємом 1 386 м3 (з добовою видатністю 1900 т) і мартенівські печі з садженням 370 т (піч ч. 19 з річною видатністю 110 000 т). Після урухомлення домни ч. 12 зав. витоплюватиме чавуну більше, ніж вся Росія до 1917 р. (4 200 000 т). У 1955 р. зав. витопив 33 500 000 т чавуну. [А. П.]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]
|
|
|