Донченко Олесь (1902Ч54), письм., родом з Полтавщини, в 20-их рр. належав до групи лМолодняк╗, згодом перейшов до Пролітфронту. Писав поезії (зб. лЧервона писанка╗, 1926), пТєси (лКомсомольська глушина╗, 1927, лКраїна Фед╗, 1935), але здебільша прозу для дітей і юнацтва на теми спершу побутові, згодом індустріялізації, колективізації, життя сов. школи тощо; серед прозових творів оп. лЗолотий павучок╗ (1927), лСурми╗ (1928), повість лАул Іргіз╗ (1932), романи лЗоряна фортеця╗ (1933), лМоре відступає╗ (1934), повісті лШкола над морем╗ (1937), лКарафуто╗ (1940), роман лЗолота медаль╗ (1953) і ряд ін.

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]