Дорогобуж, кол. княже м., нині с. над р. Горинню на сх. від м. Рівне на Волині. Д. вперше згадується в �Руській Правді�, згодом в літописі 1084; був одним із центрів Погориння (другим була Пересопниця), за синів Ярослава Ізяславича (в 70-их рр. 12 в.) став на короткий час княжою волостю, а з переходом Мстислава Пересопницького на стіл у Луцьке з�єднався з Луцьким князівством і втратив самостійне значення. Мабуть, з княжих часів походив монастир Спаса, в 17�18 вв. кат. архимандрія, скасована рос. урядом. Залишки валів городища.

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]