Дуб (Quercus), дерево з родини букуватих: до 35 м висоти і 1,52 м грубини, характеристичне великою масою, глибоким вкоріненням у ґрунт, відростовою спроможністю, витривалістю у несприятливих життьових умовах, зокрема супроти посухи, та довговічністю (500 рр. і більше). Д. е найпоширенішим листяним деревом на Україні: становить бл. 28/о усіх її лісів, або понад 1 000 000 га. В лісовій смузі Д. росте на кращих, не надто вогких грунтах суборах, суглинках і грудах всуміш із сосною. В лісостепу Д. е основним деревом, утворюючи самостійні формації (діброви) або разом з ін. породами, на зах. перев. з буком, на Правобережжі з грабом, на Лівобережжі з деякою домішкою липи. В степах росте лише по балках і байрачних лісах; тут він витримує посушливий клімат найкраще з усіх дерев, і тому його насаджують в полезахисних смугах. В Карпатах Д. підноситься на підніжжі до 600 м. Найпоширеніший на Україні Д. звичайний, або літній, долинний, черешковий (Q. robur L. або Q pedunculata E.); на Зах. Україні, в Криму й на Кавказі поширений Д. зимовий скельний або сидячоцвітий, безчерешковий (Q petraca Liebl. або sessiliflora S.); на півд. Україні, в Криму й на Кавказі росте Д. пухнатий (Q. pubescens Willd.), менший на зріст, без пром. значення. По парках трапляються часто чужоземні дуби, як Q. rubra, Q. palustris, Q. coccinea, Q. suber та ін. Деревина Д. жовтасто-бура, міцна й витривала. Д. вживається на будів. споруди (раніше перев. в корабельному будівництві), мости, паркети, меблі, на бочки, на деталі машин і т. п. Кора використовується в гарбарстві, на домашні фарби, у фармакопеї; жолудь уживається як суроґат кави, для годівлі тварин. Укр. Д. завжди високо цінився на закордонному ринку й від найдавніших часів був предметом експорту. [Б. Лучаковський]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]
|
|