Походження Д. Дослідники звТязують Д. з поетичними формами України 12 в., зокрема з лСловом о полку Ігореві╗. Поширеною теорією походження Д. є теорія П. Житецького, яка розглядає Д. як своєрідну синтезу творчости нар. і лкнижно-інтелігентної╗. Основою Д. є нар. пісня, оформлена під впливом шкільних силабічних віршів 16Ч17 вв. У мові Д. є багато архаїзмів і церк.-словТянізмів. Книжний елемент в іст. пісню міг бути занесений мандрівними школярами 17 в. та мандрівними дяками. В. Перетц називав Д. лгармонійною синтезою культ.-індивідуальної творчости з нар.╗ Вперше Д. згадуються в лАнналах╗ поль. історика Сарницького, який під 1506 р. згадує про смерть двох братів у поході на Волощину, на честь яких складено сумні пісні Ч лдуми╗. Д. витворювалися на ґрунті воєнного життя 16Ч17 вв.

Тематика Д. За своєю тематикою Д. поділяються на два цикли. До першого, хронологічно старішого, належать Д. про боротьбу з татарами й турками; серед них вирізняють такі групи: 1) Д. про турецьку неволю (лВтеча братів із Азова╗, лМаруся Богуславка╗ та ін.); 2) про лицарську смерть козака (лСамарські брати╗, лІван Коновченко╗, лХведір Безрідний╗ та ін.); 3) про щасливе врятування козаків з неволі, про повернення з походу (лСамійло Кішка╗, лОлексій Попович╗, лОтаман Матіяш╗ та ін.). До найстаршої верстви Д. належать побутово-моралістичні (лПро вдову і трьох синів╗, лПро брата і сестру╗ та ін.) Всі Д. старішої верстви відзначаються ліричним характером, сумовитим настроєм та глибоким моральним змістом. Багатством мови і стилю Д. старішого циклу мають тісний звТязок з старішими нар. піснями, зокрема з голосіннями.

До другого циклу належать Д. про коз.-поль. боротьбу. За змістом вони поділяються на дві групи: 1) Д. про Хмельниччину (лХмельницький і Барабаш╗, лКорсунська битва╗, лОренди╗, лМолдавський похід Хмельницького╗ та ін.); 2) Д. на теми соціяльні (лДума про Ґанджу Андибера╗, лДума про поєдинок козака Голоти з татарином╗).

Про творців Д., кобзарів, див. ЕУ І, стор. 265.

Історія збирання та вивчення Д. В іст. збирання та дослідження Д. можна встановити три періоди. Спершу (20Ч30 рр. 19 в.) зТявилися перші зб. укр. нар. пісень (М. Цертелева, М. Максимовича, П. Лукашевича), в яких містилися перші записи Д. В цей період ще не було ніякої наук. аналізи Д. Другий період характеризується зростанням великого зацікавлення Д. Вони широко використовуються в творчості Шевченка, Гребінки, Куліша, Гоголя. Куліш робив спробу дати зведення Д в поемі лУкраїна. Од початку Вкраїни до батька Хмельницького╗ (1843). Збирали та видавали Д. Метлинський (лНар. южно-рус. песни╗, 18541 і Куліш (лЗаписки о Южной Руси╗, 1856Ч57). У цей час виявлено багато нових варіянтів, вироблено нові правила запису та розпочато наук. вивчення Д. (зокрема в працях Костомарова). Третій період збирання та дослідження Д. (1860Ч90 рр.) зберігає наук. значення й до наших часів. Епохальним було видання Д. лИст. песни малорус. народа╗ В. Антоновича і М. Драгоманова, з широкими іст. та порівняльно-літ. коментарями. Велике наук. значення мали праці П. Житецького. Перше дослідження музики Д. належить М. Лисенкові (лХарактеристика муз. особенностей малорус. дум й песен, исполняемых кобзарем Вересаем╗, 1873).

Початок 20 в. позначений великим інтересом до проф. співців, бандуристів, кобзарів та лірників у звТязку з 12 Археологічним зТїздом у Харкові (1902). Наук. завершенням усіх дослідів Д. була праця К. Грушевської лУкраїнські нар. думи╗. (Див. ще ЕУ І, стор. 264Ч266; література стор. 272).

[П. Одарченко]