Дзвінкі приголосні, приголосні, вимовлювані з участю голосниць. Укр. мова має Д. п. губні б, в, зубні д, з, дз, середньопіднебінні ж, дж, задньопіднебінний ґ і гортанний г. Кожний Д. п. має допарка глухого, що має в засаді таку ж вимову, за винятком в, г, що відбігають артикуляцією від своїх глухих допарків ф, х, координуючися з ними не так фонетично, як фонологічне. Укр. мова � єдина слов. мова, що зберігає дзвінкість приголосних не тільки в кінці слів (як сербо-хорватська мова), але також у середині слів перед глухими приголосними, за винятком почасти деяких префіксів і приголосного г (казка вимовляється з з, але легкий здебільша з х замість г). Ця риса втрачена одначе в півд.- зах. говірках. Див. ще Глухі приголосні.

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]