Українці почали оселятися в Е. в 1900-их рр.; їх ч. швидко зростало: 1941 р. � 6070, 1951 � 17300 (10,9% усього населення); тепер у великому Е. бл. 20�22 000 укр. меш.; працюють в пром-сті, торгівлі і вільних професіях. Рел. життя скупчується в 7 укр. кат. і 1 правос. парафіях; деякі українці належать до рос. правос. церкви й прот. віровизнань; перша церква збудована 1904 (нині укр. кат. катедра св. Йосафата, перебудована і відкрита 1947 р.). В Е. з 1948 р. осідок укр. кат. екзархату, з 1956 єпархії (перший єп. Ніль Саварин) і кан. провінції оо. Василіян, ряд монастирів, виховних і культ. інституцій, м. ін. дівочий Ін-т св. Йосафата (з 1945), хлоп�ячий Ін-т св. Василія (з 1948), правос. виховний Ін-т ім. М. Грушевського (тепер св. Івана), нар. доми � кат., правос. і Укр. Нац. Об�єднання. В Е. перебувають провінціяльні управи Комітету Українців Канади (КУК), Укр. Нац. Об�єднання (УНО), Братства Українців Католиків (БУК), Ліґи Укр. Кат. Жінок (ЛУКЖ), Союзу Українців Самостійників (СУС), дві друкарні й ін.; видавалися газ. �Новини� (1913�15), �Поступ�, згодом �Наш поступ� (1915�27), �Західні Вісті� (з 1927), які появляються донині як тижневик �Укр. Вісті�; в Е. також почав виходити �Новий Шлях� (1929), тепер у Вінніпегу. В Альбертійському Ун-ті викладає славістику О. Старчук; при бібліотеці є укр. відділ ім. Р. Ґонсета. Мером м. Е. з 1951 р. є українець В. Гавриляк. Завдяки поважному ч. українців, рядові установ і навколишнім перев. фармерським укр. скупченням, Е. став природним центром українців Зах. Канади. [Р. М.]