Енциклопедії
, систематизовані збірники всіх знань чи їх окремих ділянок в абетковому або тематичному порядку. Першою і єдиною досі укр. Е., яка охоплює цілість знань, є Українська Загальна Енциклопедія, що зявилася в. 193035 рр. в трьох томах у Львові (гол. ред. І. Раковський). В УССР були пороблені заходи в 1930-их рр. до видання Української Радянської Енциклопедії (УРЕ), розрахованої на 20 тт., але у звязку з репресіями проти укр. культури і її діячів уряд припинив її видання. Із фахових Е. досі зявилася єдина Колгоспна Виробнича Енциклопедія у 2 тт. (2 вид. 1956) у Держ. Вид-ві С.-Г. Літератури в Києві; гол. ред. М. Співак. В 1939 р. вийшов перший зошит Укр. Сіль.-Госп. Енциклопедії в Укр. Вид. Ін-ті у Львові (гол. ред. Є. Храпливий), але війна припинила її дальше видання. Окреме місце займають Е., присвячені виключно українознавчим ділянкам. Першим цього роду виданням є монументальний твір п. н. Украинский народ в его прошлом и настоящем (П. 191416); із заплянованих трьох томів зявилися два під ред. М. Грушевського (огляд українознавчих студій й історія України), Ф. Вовка (антропологія й етнографія), О. Шахматова (нарис іст. укр. мови), С. Рудницького (нарис географії) й ін. Багато українознавчого ма-теріялу дає Укр. Заг. Енциклопедія, в третьому томі якої ще окремо міститься суцільно зібраний матеріял під гаслом Україна, зредаюваний В. Сімовичем (стор. 3601000). На еміграції 194952 НТШ видало в трьох томах Енциклопедію Українознавства (ЕУ І); гол. редактори В. Кубійович і З. Кузеля. Окремі ділянки редагували спеціялісти; всіх авторів було 120. Її перероблене і скорочене видання друкується в ЗДА англ. мовою. В 1955 р. почала зявлятися друга, словникова частина Енциклопедії Українознавства (ЕУ ІІ) під гол. редакцією В. Кубійовича, заступник гол. ред. М. Глобенко (1957). Видання ЕУ II запляноване на 5 тт.Українознавство подано і в чужих заг. Е., а зокрема в рос. і поль. Досить обєктивно трактується укр. матеріял в Энциклопедическом Словаре Брокгавза і Єфрона, де авторами ряду статтей на укр. теми були видатні укр. учені. В Энциклопедическом Словаре А. п І. Ґранат (7 вид. 191048, 58 тт.) вміщено м. ін. статті М. Василенка, Б. Грінченка, А. Кримського й ін. Сов. Е.: Большая Советская Энциклопедия (1 вид. 66 тт., 192647; 2 вид. 50 тт., 195058), Малая Советская Энциклопедия (1 вид. 10 тт., 192831; 2 вид. 11 тт., 193347) трактують укр. матеріял у світлі сов. нац. політики з промовчуванням, а навіть фальшуванням багатьох фактів. Хоч авторами комплексу українознавчих гасел у 44 т. 2 вид. є в більшості українці, все ж вони потрактовані односторонньо і незадовільно. З поль. Е. багато матеріялу про Україну подає Encyklopedia powszechna (18981911, 18 тт.) Орґельбранда, але з поль. погляду приналежности укр. земель до Польщі. З ін. слов. Е. слід відзначити чес. Ottv Slovnik Naun, який присвятив належну увагу українознавству і подав правдиві дані. В англомовній Slavonic Encyclopedia (гол. ред. Й. Ручек, Нью-Йорк 1949) подано обєктивний і рівномірно представлений укр. матеріял; ред. укр. відділу були М. Чубатий і В. Душник.
Трактування українознавства в зах. Е. аж до останнього часу недостатнє; укр. матеріял розкинений між рос. чи поль., його розмір незначний, термінологія часто плутана, а інформації іноді невірні. Лише деякі видання Е. і автори статтей чи заміток у них на укр. теми становлять виняток; в більшості автори чужих Е. користуються неукр. джерелами. З франц. новіших Е., порівняно до попередніх, обєктивніше подає відомості про Україну, Nouveau Larousse Illustr (190812), де автором українознавчих гасел був славіст Л. Леже (Leger) і Larousse du XX siècle, де на укр. теми поінформовано писав А. Ґрапен (H. Grappin). Між співр. франц. Е. La Grande Encyclopdie (18851905) був також українець (Ф. Вовк). В найновіших франц. Е. по першій і другій світових війнах відчувається ще більше брак укр. матеріялу і застарілі погляди щодо українознавства.
З-поміж нім. Е. дещо новіший стан дослідів про Україну відбивають 7 вид. Mayers Konversations-Lexikon (192434), останні вид. Brockhaus Konversations-Lexikon (15 вид. 193435) і Der Groe Herder (193135). В них опрацьовували укр. матеріяли м. ін. Д. Дорошенко, З. Кузеля, І. Мірчук, Б. Крупницький, М. Антонович й ін. М. Драгоманов написав розвідку про козаків в Ersch und Gruber Enzyklopdie (181889). В швед. Е. укр. матеріяли редаґували в 2 вид. Nordisk Familjebok (190426) славіст А. Єнсен (Jensen) і в Svensk Uppslagsbok (192437) А. Карльґрен (Karldren) і Ґ. Яррінґ (Jarring); вплив Єнсена як знавця укр. проблеми позначився і на пізніших швед. Е.
В Enciclopedia Italiana (193749) укр. матеріял потрактований назагал обєктивно. Багата на укр. інформації із вірним насвітленням Enciclopedia Cattolica (1954), в якій співпрацювали й укр. автори. В есп.-мовних Е. відчувається також слаба поінформованість щодо України, хоч від попередніх Е. корисно відрізняється Diccionario Enciclopedico Salvat (закінчена 1946). Новіші вид. ,,Schweizer Lexikon (194950) роблять деякий поступ у вірному трактуванні українознавства. Англомовні Е. (бріт. і амер.) так само недостатньо трактують українознавство; в Encyclopedia Britannica (вид. 1950) дуже мало укр. матеріялу; корисно вирізняється вид. 1957 р. З ряду амер. Е. слід відмітити The Encyclopedia Americana (1950), де статтю про Україну в обєктивному насвітленні написав Г. Клейн (Н. Г. Кіеіп). Жид. Е. The Jewish Encyclopedia (1925) i The Universal Jewish Encyclopedia (193943) порушують укр. справи у звязку із становищем жидів на укр. землях; крім ствердження обєктивних фактів, є в них немало помилок, гол. щодо укр.-жид. взаємин, які очікують ще обєктивного дослідження. (Див. докладніше ЕУ І, стор. 911 і ст. Українознавство в дотеперішніх енциклопедіях в англомовному вид. ЕУ І). [Р. М.]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]
|
|
|