Естонія
(нині Естонська ССР), країна над Балтицьким м.; 4, 100 км2; 1 млн. меш. (1956), столиця Таллін. В 1012 вв. півд-сх. частина Е. входила до складу Київської Руси. Ярослав Мудрий заснував 1030 м. Юрїв (пізніший Дорпат, нині Тарту). На протязі іст. Е. підлягала пануванню сусідів нім. лицарів, Данії, Швеції, Польщі, Росії. Взаємини українців з естонцями почалися в кін. 19 в. В Дорпатському Ун-ті студіювали українці; з 1880-их рр. існувала Студентська Громада. В Е. перебували також українці як рос. службовці чи на військ. службі. 1917 укр. громада в м. Валк видавала газ. Укр. Голос і Досвід. 1919 при естонському нац. уряді послом від УНР був Є. Голіцинський. Після упадку УНР Е. визнала уряд УССР і заключила з ним кілька угод. Між двома світовими війнами в Е., поза окремими одиницями, не було скупчень укр. еміграції.За сов. часів мають місце час від часу естонсько-укр. культ. взаємини (гастролі хорів, театрів). 1955 вийшла зб. повістей Т. Шевченка в перекладі М. Юрна. Поезії Т. Шевченка перекладали на естонську мову в 194055 рр. М. Рауд, Р. Парве, В. Беекман.
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]
|
|
|