Етика, практичні моральні вимоги, що людина ставить собі та їй ставить суспільство, які не завжди збігаються з освітленням етичних питань в літературі. В укр. літературі зафіксовані для старих часів перев. вимоги аскетичної моралі, що їх подають численні перекладні твори (проповіді або лЛіствиця╗ Івана Синайського). Ця література ставить однакові вимоги і ченцям і світським людям. Те саме і в оригінальних проповідях (напр., єп. Серапіона Володимирського, 1274). Суворі вимоги мають і порадники для сповіді. Одначе в давні часи зустрічаються і твори, в яких подаються моральні вимоги для світської людини. Напр., лІзборник Святослава╗ 1076 (лПоради багатим╗) або лПовчення╗ Володимира Мономаха (до 1125), яке дає клясифікацію доброчинств і, поруч з рел. санкцією моралі (лзаповіді Божі╗), вказує й на санкцію ллюдську╗ (лслава╗ та поважання людей). Прикладання христ. Е. до питань політики дає т. зв. лСлово про князів╗ (12 в.). Що в певних колах були поширені вимоги ллицарської моралі╗, свідчать літописи (зокрема т. зв. Іпатський). Ці три типи етичних поглядів панують на Україні з різними змінами аж до 17 в. Першим систематичним твором в галузі Е. є лМир з Богом чоловіку╗ І. Ґізеля, що є підручником для сповідника. Христ., але своєрідне освітлення етичних проблем зустрічаємо в творах Г. Сковороди (систематичний виклад: лНачальная дверь ко християнскому добронравію╗, діялоги), що зокрема підкреслює індивідуальні моральні завдання, які стоять перед кожною людиною: покликання Богом до певного життєвого шляху і виконання індивідуального завдання має вартість незалежно від характеру цього шляху. Подібне у М. Гоголя, що для нього кожній людині Богом лдоручене╗ виконання якогось завдання, людина є робітником у лВогкому господарстві╗. Пізніше в укр. письменників зустрічаємо лише побіжні теоретичні міркування на етичні теми в звТязку з рел., пед. або політ. питаннями. Треба відзначити погляд на емоційне (чуттєве) умотивування моральних вчинків (П. Юркевич, В. Зінківський). Історію Е. 19 в. (не закінчена) написав проф. Одеського Ун-ту М. Лянґе (див. ще Філософія на Україні). [Д. Ч.]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]