Ґалятовський Іоанікій (1688), письм., церк. правос. діяч, родом з Волині; вихованець, згодом учитель Київської Колегії. 165769 її ректор, ігумен Братського монастиря в Києві, 166988 архимандрит чернігівського Єлецького монастиря. Видатний промовець, автор зб. проповідей Ключь разумЬнія (1659) і трактату Наука, албо способъ зложеня казаня (1659), в якому викладена теорія бароккової проповіді, збірок оповідань про чудеса Богородиці Небо новое (1665) та Скарбница потребная (1676), а також ряду трактатів, скерованих проти унії, юдейства й ісламу: abd z pirami swemi (1675) Alphabetum rozmaitym heretykom (1681) Alkoran Mahometow (1683) й ін.
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]
|
|
|