Ґорґани, центр, частина Бескидів між р. Мізункою на зах. і Прутом на сх., між: берегом Карпат на півн. і Сер.-Карп. улоговиною на півдні. Простір бл. 2500 км2. Ґ. найменше доступна й найслабше заселена частина Укр. Карпат. Вони збудовані з твердого й відпорного ямненського й іноцерамового пісковиків. Поперечні долини Мізунки, Свичі, Чечви, Лімниці, Бистриці Надвірнянської і Солотвинської та Прута порозтинали поздовжні хребти й перетворили ґраткову будову гір на пірясту, а часто й на острівні гори. Висота верхів підноситься з 1400 м на зах. (напр., Ґорґан Вишківський 1448 м) до 1800 м у сточищі Лімниці (Ґрофа 1752, Попадя 1742, Сивуля 1836, Ігровище 1807, Висока 1805), а далі на сх. знову обнижується (Добошанка 1757, Синяк 1664, Хомяк 1544); верхи зарисовуються виразніше, ніж в ін. Бескидах, вони часто відокремлені одні від одних глибокими провалами і мають форму стіжків. Усі вищі верхи вкриті, зокрема на півд. узбіччях, великими (до 5 км2) полями бльоків пісковика (т. зв. цекота, або ґрехіт), продуктом звітрення твердого матеріялу. На узбіччях найвищих верхів слабі сліди зледеніння. Долини рік глибоко втяті (до 1000 м), вузькі, їх узбіччя стрімкі, біг річок невирівняний, часто з порогами й водоспадами (напр., Бухтовець, Прут). Г. і тепер е великою лісовою пущею, де ліс займає понад 80% цілої площі. Ліси в основі смерекові, мішані лише на березі гір і на Закарпатті; вище гор. границі лісів (висота 14501550 м) більше, ніж: в ін. частинах Укр. Карпат, розвинений жереп, і тому, а також через поширення цекоти полонин в Ґ. мало. Переходові форми між краєвидом Ґ. і краєвидом Полонинських Бескидів утворюють Бескиди, положені між двома раменами Середньо-Карпатської улоговини, зокрема в сточищі гор. Тереблі на Закарпатті (Канч 1583, Стрімба 1723, Стремініс 1 599 й ін.).
Несприятливі природні умови є причиною того, що Ґ. дуже рідко заселені. В зах. і центр. Ґ., де мешкають бойки, оселі положені здебільша на березі гір; у глибину гір сягають лише оселі гуцулів у долинах Бистриці Надвірнянської і Прута; тут, також на березі гір, лежать містечка Надвірна й Делятин. Неукр. населення (жиди, поляки, німці) зявилося лише в 19 в. у звязку з експлуатацією лісів і не становило в 1939 р. навіть 10% заг. ч. людности. Гол. госп. значення тут має експлуатація лісів, яку від кін. 19 в. полегшує густа мережа вузькорейкових лісових залізничок, що вивозять дерево до великих тартаків у Вигоді, Брошневі, Надвірній та ін. Нафтова пром-сть у Битькові. Пасічній і Ріпному. В долині Прута загальноукр. значення набули курорти (Ворохта, Яремче, Ямне, Микуличин й ін.); їх розвиток полегшила єдина в Ґ. зал. лінія, яка через Татарський провал вяже долину Прута з Закарпаттям. [ В. Кубійович]
Більше інформації про історію, памятники, транспорт, готелі, ресторани див. в книжці: Украина. Практический путеводитель, Бельско-Бяла 2007; карта Ґорґан.
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]
|
|
|