Ґраніт
, найпоширеніша грубокристалічна порода, маґматичного походження, в основному збудована з кварцу, польового скалинцю й лосняку; добрий будів. матеріял, кращі відміни Ґ. надаються для декоративних цілей. На Україні Ґ. і ґнайс становлять основні породи Укр. кристалічного масиву, тип виступають на поверхню в долинах рік і утворюють своєрідний ґранітовий краєвид. Численні відміни Ґ. на Україні залежать від петрографічного складу, походження, барви, фізичних прикмет і техн. вартости.Видобуток Ґ. на Україні становив до війни 25% видобутку СССР. Ґ. переробляють на місці з огляду на кошти і лише там, де зручне положення (б. річок і залізниць) полегшує транспорт. Гол. р-ни Ґ. пром-сти: на Волині й суміжному Поліссі р-н Клесова б. Сарн (сірі й рожеві ґраніти), околиці Коростишева й Коростеня, Судилкова Новгороду Волинського (червоний Ґ.); на Правобережжі великий р-н між Вінницею і Гливанню (темносірі ґраніти), над р. Россю (Погребище, Городище, Біла Церква, Богуслав) і Умансько-Тальницький Р-н; над Дніпром б. Кременчука (Табурище, Крюків) і р-н Ярцева-Наталівки; мало експлуатують Ґ. на півд. Побожжі, через невигідне для транспортування положення, і на Приозівській височині. [Р. М.]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]
|
|
|