Ґродські суди, або старостинські суди, держ. суди першої інстанції у великих карних справах на території давньої Польщі; з 1434 р. заведені й на укр. землях під Польщею; для селян, жидів, вірменів, а також деяких категорій міщан Ґ. с. були апеляційною інстанцією від компетентних для них судів. Вони поступово витиснули земські, себто шляхетські суди. Ґ. с. очолювали старости городів, їм допомагали писарі, що провадили ґродські акти, де записували, крім вироків, також угоди та заяви приватних осіб з метою надати їм правної сили. Ґ. с. існували у Великому Князівстві Лит. у формі замкових судів.

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]