Гологірсько-Крем�янецький східець, півн. берег Подільської височини, висотою 350�470 м. що спадає різким уступом (150�200 м) на півн. до котловини над Бугом, Стиром, Іквою й Горинню, довж. до 250 км. Г.-К. с. частково тектонічного походження; під впливом ерозійної діяльности в наслідок великої різниці денудаційних рівнів і малої відпорности гірських порід, з яких збудований (м�які крейдові шари, що на них залягають твердіші міоценові пісковики), перетворився на ерозійне нагір�я, вкрите лісами, на що впливає також досить велика кількість опадів (до 700 мм). Г.-К. с. ділиться на зах. частину (від Львова до Золочева) � Гологори, сер. (по р. Ікву) � Вороняки і сх. (по Горинь) � Крем�янецькі гори.

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]