Голубець Микола (1892Ч1942), мистецтвознавець, письм., ред. багатьох вид., журналіст (лДіло╗, лНеділя╗, лЧас╗, лНовий Час╗ та ряд ін.), автор численних праць і публіцистичних ст., в яких, зокрема, відображене мист. життя Галичини; гол. праці лУкр. малярство під покровом Ставропігії╗ (1920), лНачерк історії укр. мистецтва╗ (1922), лЛьвів╗ (провідник, 1925), лГал. малярство╗ (1926), монографії про Архипенка, Холодного-старшого, розділ про мистецтво в лІсторії укр. культури╗; співавтор (разом із І. КрипТякевичем) лІсторії України╗ вид. Тиктора; зб. поезій лФраґменти╗, повість лЛюди й блазні╗, лГей видно село╗, лЖовті води╗ (1937) та ін.

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]