Горючі природні гази (земні гази), складаються перев. з метану, що його знаходять разом із нафтою або самостійно в осадових породах; використовуються для газифікації автотранспорту, пром-сти, як паливо для домашнього вжитку, як сировина у фарбовій і хем. пром-сті тощо. З деяких горючих газів добувають гелій. Теплотворна здатність 1 м³ � 9000 кальорій. В ряді укр. родовищ Г. п. г. виходять на поверхню з тиском понад 70 атмосфер; це дає можливість передавати їх на великі відстані без компресорних устав. Найбагатшим і найкраще досі пром. засвоєним р-ом Г. п. г. на Україні є Прикарпатський газоносний р-н., площею бл. 15 000 км², з найбільшим Бориславським нафтогазовим родовищем. Родовища цього р-ну дають жирні гази, які складаються з метану й важких вуглеводів, і чисто газові, що містять лише металінові сухі гази; з останніх найбільше Дашавське, пов�язане газопроводом із Львовом, Києвом і Москвою; менші в Опарах б. Калуша, в Биткові, Ходновицьке б. Перемишля й ін. На прикарпатському природному газі працюють електровні Львова, Борислава, Дрогобича й ін. міст. Запаси Г. п. г. Прикарпаття докладно не встановлені, але їх обраховують на сотні мільярдів м³. Багаті родовища Г. п. г. знайдено в р-ні Шебелинки, за 70 км на півд. сх. від Харкова; почато їх експлуатацію в 1955. Давно відкритим газоносним р-ном (запаси на десятки мільярдів м³) є Приозівський, із площею 1000 � 1500 км², в півд. частині Запор, обл. (Мелітопільшина). В Криму Г. п. г. є на Керчинському півострові; на Кубані � на Таманському півострові, б. Єйську та Армавіру, на сх. Передкавказзі експлуатуються Г. п. г. на Ставропільщині (газопровід Ставропіль � сх. Донбас � Москва). Крім того, газоносність виявлено в півн. частині Донбасу � р-ни Лисичансько-Кременецький, Вороши-ловградський та ін. В 1955 р. в УССР видобуто бл. 5 000 000 000 м³ Г. п. г. Див. також Газова промисловість. [Б. Винар]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]