Город, укріплене місто за княжих часів, обведене валом із частоколом та ровом або тином та ровом. Звідси розповсюджені по Україні назви старих міст, як Вишгород, Райгород, Ужгород, або Гусятин, Козятин, Пирятин. На Україні було так багато городів, що нормани звали її �землею городів�; багато городів будували Володимир В., Ярослав Мудрий, Данило гал. Город складався звичайно з двох частин: внутр. (днішній город, дітинець) та зовн. (окольний город, пригороддя). Найдавніші слов. городища на Україні � антські 6 в. (див. ще Міста).

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]