Граб звичайний (Carpinus betulus L.), листяне дерево з родини березуватих, до 20 м висоти; поширений на Зах. і Центр. Україні за винятком степу й Карпат, приблизно по лінію Кременчук-Полтава-Конотіп-Гомель � на сх.; а також у Криму й на Кавказі (див. ЕУ І, мал. 69) і в формі островів на Харківщині й Донеччині; звичайно росте в суміші з ін. листяними породами, рідше чистими деревостанами. Ради спроможносте швидко відростати садять часто в корчевій формі у живоплотах. Деревина біла, тверда й цупка, вживається в токарстві, на с.-г. та техн. знаряддя й інструменти (поділкові лінійки тощо); дуже добра на опал. У Криму й на Кавказі поширений також Г. карликовий (C. orientalis Mill.) 2�6 м висоти.

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]