Гребінка Євген (1812Ч48), письм.-романтик, родом з Полтавщини; з 1834 жив у Петербурзі, викладав літературу у військ. школах, був тісно звТязаний із літ. колами. 1841 видав альманах лЛастівка╗ з передмовою лТак собі до земляків╗. Байки Г. (лМалороссийские приказки╗, 1834) своєю доброю мовою, лаконічністю вислову й нац. кольоритом належать до найкращих в укр. літературі; написав кілька ліричних поезій (з них лУкр. мелодія╗ стала нар. піснею) і переклад поеми Пушкіна лПолтава╗ (1836), пройнятий елементами бурлеску. Г. писав також поезії і прозові твори рос. мовою, частково з укр. тематикою: лРассказы пирятинца╗ (1837) в манері Гоголя, іст. поеми лГетман Свирговский╗ (1839) і лБогдан╗ (1843), повість лНежинский полковник Золотаренко╗ (1842), роман лЧайковский╗ (1843) та ін.; цими творами Г. належить до лукр. школи╗ в рос. літературі. Г. активно допомагав викупові Шевченка з кріпацтва і виданню лКобзаря╗ 1840 р.

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]