Грецизми
, слова й звороти, позичені з грец. мови. Число їх у праслов. мові дуже мале, комора, корабель, можливо баня, терем. Зате з прийняттям християнства давньоукр. мова вбирає велику кількість Г., що частина їх лишається тільки прикметою книжної мови, але частина входить і в розмовну мову. Г. цього періоду охоплюють передусім церк. життя й рел. сферу: апостол, євангеліє, єретик, ідол, панахида, янгол тощо, зокрема більшість особових імен (Василь, Софія тощо); наук. термінологію: апостроф, аромат, астрономія, діялект, граматика, діяфрагма, піраміда, планета тощо; із слів ширшого вжитку можна назвати кипарис, кит, океан, кутя, вохра, можливо огірок, субота тощо. Велике значення мало також калькування, що дало силу слів, скопійованих з грец., як от вселенна ????????, богородиця ??????????, благословення ???????????, чимало фразеологічних зворотів і приказок також ведуть до грец. джерел (клин клином вибивають, вийти сухим з води тощо). Чимало Г. цього часу прийшло через болг. мову.Друга хвиля Г., але далеко слабша, припадає на 1516 в. Почасти це далі книжні впливи, несені грец. і балканськими взагалі еміґрантами, втікачами від тур. навали, а почасти розмовні Г., звязані з рум.-болг. колонізаційно-чабанськими рухами вздовж Карпат. Ці останні приносять такі Г., як колиба, троянда тощо. Пізніші грец. впливи (1819 в.) звязані гол. з грец. купцями або осельниками на узбережжі Чорного моря і йдуть через арґо (йорий старий, кімати спати), не сягаючи в літ. мову, за винятком, мабуть, старішого халтура. Натомість чимало слів, штучно створених у Зах. Европі з грец. елементів, шириться й далі в наук. термінології (дактилоскоп, телефон і багато ін.). [Ю. Шевельов]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]
|
|
|
|
|
|