Гречка звичайна, сійна (Fagopyrum sagittatum Gilib.), однорічна, ярова збіжжева рослина з родини гречкуватих; з зерна Г. виробляють крупи і, менше, муку (не надається до хлібопечення через брак клейковини); медоносна. Невибаглива щодо ґрунтів, скороспіла (65�80 днів), але не любить посухи і тому поширена на Україні лише в лісовій (11% всієї збіжжевої площі) і лісостеповій (6%) смугах; найбільше поширена на Чернігівщині й Тернопільщині. Засівна площа Г. займає на Україні 700�800 000 га; вона не збільшується, бо Г. дає нижчі урожаї, ніж: ін. збіжжя, хоч потребує багато зерна на засів. На Україну прийшла Г. мабуть у 14 в. Другим видом гречки є Г. татарська (F. tataricum L. Gaerth.). Культивована в минулому (на Зах. Україні донедавна), тепер трапляється як бур�ян, гол. в посівах гречки.

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]