Гриби (Fungi, Mycetes), нижчі спорові рослини, простої анатомічної будови, що складаються з т. зв. гіф, які утворюють грибницю (міцелій) і плід-гриб; розмножуються спорами. Сюди належать: гриби їстівні, отруйні, сапрофітні й паразитні ржі, головні, парті, плісні, гнилі, лишаї, цвілі і т. п., ужиткові � дріжжі, пеніцили, ріжки (спориньї), мікоризні, антибіотичні тощо. З їстівних Г. на Україні поширені: гриб білий або боровик (Boletus edulis Bull.), козарі: підосичник (B. versipellis Fr.), підберезник (B. scaber Bull.); рижик (Lactarius deliciosus Fr.), груздь (L. resimus Fr.), лисички (Cantharellus cibarius Fr.), маслюки (Boletus luteus L.), яєчники (B. subtomentosus L.), опеньки (Armillaria mellea Quel.), сморжі (Gyromitra esculenta Fr. i Morchella conica Pers.), труфлі білі (Choiromyces meandriformis Vitt.), труфлі чорні (Tuber aestivum Vitt.), печериці польові (Psalliota arvensis Quel.), печериці культурні (Agaricus campestris) (див.), сироїжки різні (Russula), зеленки-пісковики (Tricholoma equestre Quel.) і т. п. До отруйних Г. належать: мухомори, гадючки, вовнянки, чортова губа,. синюки, порхавки і т. п. Споживання грибів на Україні з найдавніших часів займає поважне місце в харч. ділянці, а їх заготівля й перероблення (сушення, консервування-маринування, солення) може становити чималого значення галузь у торгівлі й харч. пром-сті, особливо в лісових р-нах Волині, Полісся, Карпат та Передкавказзя, багатих на гриби. Поч. цієї пром-сти поклав був у Карпатах (1939) Центросоюз у Львові. Ділянка ботаніки, що досліджує Г., називається мікологія; мікологію вивчають м. ін. в Ін-ті Мікробіології АН УРСР. [М. Б.]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]