Гривня
, А: Г. лічильна основна одиниця т. зв. кунної системи грошей у Київській Русі. Особливо часто згадується у Руській Правді. Поділялася на менші номінали: 1. ногату = 1/20 Г.; 2. куну = 1/25, пізніше 1/50 Г; 3. резану = 1/50 Г.; 4. векшу або веверицю = орієнтовно 1/100 Г. Реальна сутність кунних номіналів лишається неясною, крім самої Г., що була, видимо, тільки лічильною одиницею, дорівнювала 49,25 Г. срібла (за К. Бауером). Ін. одиниці, на думку одних дослідників, були хутрами або шкірками лісових звірків; дехто вважає їх за диргеми різних Гатунків чи частини їх; ще ін. твердять, що ногата і резана це диргеми або частини їх, а куна і векша хутра чи шкіри. Беручи до уваги, що з пол. 11 в. до 14 в. ніякої монети в Придніпровї взагалі не було, доводиться думати, що всі зазначені частини лічильної Г. були в той час хутрами або шкірками.Б: Г. срібний зливок грошового призначення; відомі такі гатунки гривень Київської Руси: 1. шестикутні київські гривні вагою бл. 160 г кін. 11 пол. 13 в.; 2. шестикутні, трохи відмінної форми, вагою 196 г бл. пол; 13 в.; 3. ромбовидні, з варіянтами, і довгасті з розплесканими язиковидними кінцями чернігівські гривні вагою бл. 196 г 12 в.; 4. паличковидні, на зразок новгородських гривень, але вагою 155 г, бл. пол- 13 в. На Півд. Україні трапляються ще короткі човновидні гривні вагою бл. 196 г, мабуть, тат. походження; час їх, орієнтовно, 14 в.
В: Г. вагова одиниця (Г. золота, срібла) 9 і наступних вв., запозичена у Придніпровї, мабуть, з арабського Сходу. Вага її, ймовірно, 409,5 г. [В. Ш.]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]
|
|
|
|
|
|