Губерніальні комісари, виборні управителі губерній замість царських губернаторів, затверджувані 1917 р. Тимчасовим Урядом, а влітку 1917 Центр. Радою. В губерніях, де за Тимчасовою інструкцією з 17.8.1917 була визнана укр. влада, комісарами були: на Київщині спершу М. Суковкин, пізніше О. Саліковський, на Полтавщині А. Лівицький, на Чернігівщині М. Іскрицький, згодом Д. Дорошенко, на Волині А. Вязлов, на Поділлі М. Стаховський. Після проголошення УНР (в листопаді 1917) і в ін. губерніях. уряд залишив губ. комісарів, затверджених раніше рос. Тимчасовим Урядом. Влада їх в рев. обставинах, при зростанні впливів больш. совєтів, фактично була мінімальна, особливо в великих пром. центрах, як Харків чи Катеринослав. Після повороту на весні 1918 Центр. Рада наставила своїх Г. к., поряд із військ. губ. комендантами, але гетьманська влада замінила їх на губерніальних старост. В той же час у повітах були повітові комісари.
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]
|
|
|