Гуртожитки, інтернати для студентів високих шкіл, а пізніше й для учнів середніх, заведені в УССР, як і в ін. сов. республіках. Завдання �пролетаризації� високих шкіл, швидка розбудова підготовних �робітничих факультетів�, що мали дати контингент студентів бажаного усоц. походження�, примусили владу удатися до влаштування Г. від самого поч. 20-их рр. За офіц. статистикою, в 1926�27 акад. році житлом було забезпечено в УССР 41,5% заг. ч. студентів. У наступні рр., у зв�язку із збільшенням числа �пролетарських� студентів, відсоток цей значно піднісся Житлові й харчові умови в Г., при дуже низькій реальній вартості студентських стипендій, взагалі надзвичайно важкі, за винятком Г. деяких індустріальних інститутів та технікумів, утримуваних пром. наркоматами, згодом мін-вами, де обставини в якійсь мірі кращі. Можливість за допомогою надання права на Г. і регулювання розміру стипендій впливати на успішність праці студентів, надолужувати брак потрібних підручників користанням бібліотеками при Г., а передусім регламентувати життя студентів, наповнюючи вільний від навчання час комсомольськими та ін. �гром. навантаженнями� стимулює, при повсякчасній житловій кризі, розвиток будівництва Г. в УССР. З 30-их рр., а особливо після світової війни система інтернатів дедалі більше поширюється на технікуми, школи �трудових резервів�, військ. школи. Останнім часом з�явилося невелике число привілейованих сер. шкіл � інтернатів для дітей сов. аристократії з спец. програмами. В 1956 р. досвід цих шкіл-Г. переноситься на влаштування теж закритих сер. шкіл, але з далеко простішою програмою. Повільний темп післявоєнної реконструкції житлового фонду на Україні зумовлює неподолану досі недостачу Г. для високих шкіл, не кажучи вже про офіц. визнану незадовільність житлової площі, що припадає на мешканця. [Р. М.]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]