Євангелики
, вірні протестантських конфесій; гол. євангельські віровизнання авґсбурґське (лютеранське), реформоване, або пресвітеріянське (кальвінське) і зближене до нього баптистське, англіканське або єпископальне й ін. Євангельські церкви постали перев. в 16 в., зокрема серед германських та англосакських народів. Протестантизм як рел. і культ. течія 1617 вв. залишив значні сліди і на укр. землях, куди він доходив із Заходу, особливо через Польщу (див. Реформація на Україні). Серед українців до 20 в. евангелизм мало відомий. На укр. землях були Є. лише нац. меншості (німці, угорці, чехи).Під впливом нім. протестантів-колоністів відроджується евангелизм серед українців у другій пол. 19 в., перев. під згірдливою назвою штундистів. Спочатку без виразного конфесійного визначення, він з часом оформлюється в баптистські конфесії, приймаючи назви євангельських християн, баптистів, пятидесятників й ін. Укр. Є. належали до революції до Всерос. Союзу Баптистів, а в 1918 р. утворено Всеукр. Союз Христ. Баптистів, що проіснував до 1930 з осідком у Харкові. Баптистські віровизнання нараховували в той час бл. 60 000 вірних. На Зах. Укр. Землях баптизм в різних своїх течіях особливо поширювався по першій світовій війні, а на еміграції по другій світовій війні в Німеччині укр. баптисти оформилися в Укр. Євангельсько-Баптистську Церкву. В Канаді вони організовані в Укр. Всеканадійське Обєднання Євангельських Християн Баптистів, а в ЗДА в Обєднання Укр. Євангельсько-Баптистських Церков. (Див. також Баптисти і Штунда).
Серед укр. іміґрантів в ЗДА і Канаді з 1900-их рр. починають поширюватися євангельські віровизнання гол. реформованого та баптистського вчення. Перші маючи вже тоді виразне укр. обличчя, зорганізували свої громади в 1922 р. в свою центр. орг-цію Укр. Євангельське Обєднання в Півн. Америці. В 1925 р. починається в Зах. Україні церк.-реформаційний рух між українцями, який знайшов значну підтримку з боку цього обєднання, особливо через вислання кількох місіонерів. Тоді там було створено Укр. Євангельсько-реформовану Церкву. В Зах. Україні існували між українцями також: евангелики авґсбургського визнання, які утворили Укр. Євангельско-Авґсбурґську Церкву. Больш. окупація в 1939 р. спинила заходи, спрямовані до обєднання цих двох реформаційних течій, які, як й ін. церкви, впали жертвою переслідувань.
В 1930 р. на укр. землях під Польщею Є. нараховували бл. 100 000. В Канаді в 1941 р. було бл. 20 000. Остання держ. статистика з 1951 р. подає в Канаді їхню кількість на 60 000. Нині в УССР існують окремі громади різних євангельських віровизнань без заг.-укр. церк. орг-ції, залежні безпосередньо від проводу в Москві. На Закарпатті кількість визнавців Реформованої Церкви доходить нині до 70 000 (угор. меншість).
Хоч на поч. значна частина укр. Є. не відзначалася нац. свідомістю, як і маси з яких вони походили, згодом укр. євангельський рух набрав виразного нац. характеру і таким себе деклярує у своїх головних визнаннях. [В. Боровський]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]
|
|
|