Євсевієве євангеліє, рукописний апракос, 140 подвійних сторінок, списаний �поповичем Євсевієм св. Йоана� 1283 р. в Холмі або Перемишлі (за М. Грушевським) при церкві св. Івана. У графіці характеристичні написання о, е, замість ъ, ь, де вони й не вимовлялися (коли ся женило Горгии князе), нове ять і ін. укр. риси. Рукопис зберігається в Бібліотеці ім. Леніна в Москві. Мову Є. е. вивчали О. Соболевський (1898) і Г. Голоскевич (1914).

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]