Жданов
Андрій (18961948), рос. больш. діяч, родом з Маріюполя; близький співр. Сталіна, з 1939 чл. політбюра ЦК ВКП(б), офіц. теоретик партійної лінії в питаннях ідеології й культури, гол. з 1946 р. Ждановщина позначилась боротьбою проти безідейности, безпринципности, формалізму, космополітизму й низькопоклонства перед гнилим Заходом. На практиці вона швидко перетворилася на рос. шовінізм і викликала черговий погром культури нерос. народів; зокрема зазнала переслідування жид. нац. культура в СССР.На Україні ждановщина набрала форм гострої критики буржуазного націоналізму, гол. в історії (Історія України, 1943, ред. М. Петровський) і літературі (Нарис історії укр. літератури, 1945, ред. С. Маслов та Є. Кирилюк); змінено склад редакцій ж. Вітчизна, Дніпро й ін., розкритиковано твори А. Малишка, Ю. Яновського, О. Кундзіча, С. Олійника, Т. Масенка, Л. Смілянського, О. Довженка й ін. письменників, художників і композиторів. Партійна лінія Ж. вимагала від укр. культ. діячів, щоб укр. культура тісніше зливалася з великою рос. культурою. [В. Гол.]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]
|
|
|