Життєвий стандарт
, сукупність усіх елементів матеріяльного добробуту людини, умовна екон.-статистична категорія. Як статистичний показник (індекс) Ж. с. вимірюється реальною заробітною платнею робітників та службовців, реальними доходами селян або нац. доходом в постійних цінах, або споживанням на одиницю населення.Ж. с. робітників і службовців в УССР, приблизно виміряний їхньою реальною заробітного платнею, ілюструє нижченаведена таблиця. Індекс коштів прожитку обчислений тут на підставі бюджетового набору 32 споживчих товарів і послуг в цінах держ. й базарної торговлі.
Ж. с. робітників і службовців України в період НЕП-у підвищився на 78% понад дорев. рівень 1913. Під час перших пятирічок Ж. с. став знижуватися [...] і в 1940 був на 14% нижчий, ніж до революції. Зниження Ж. с. в цей час означало, що уділ споживання населення в нац. доході зменшувався, а уділ накопичення капіталу зростав; тобто індустріялізація відбувалася гол. чином коштом зниження Ж. с. населення.
В наслідок війни 194145 рр. Ж. с. знизився ще більше, а після війни досягнув дорев. рівня тільки в 1951. В 1956 р. Ж. с. робітників і службовців був на 29% вищий, ніж до революції, і на 50% вищий, ніж у 1940, але на 27% нижчий, ніж в період НЕП-у.
Порівняно з високорозвинутими країнами Зах. Европи й Америки Ж. с. робітників на Україні значно нижчий. На підставі бюджетового набору з 16 гол. споживчих товарів та послуг обчислено, що в 1956 р. Ж. с. пром. робітника в Зах. Німеччині був на 60% вищий, у Франції на 81% і в ЗДА на 110%, ніж на Україні.
Ж. с. селянства на Україні, обчислений як реальний дохід з колгоспу по трудоднях та від присадибного госп-ва, в 1948 був на 4% нижчий, а в 1954 на 15% вищий, ніж у 1937 р. Порівняно з міськ. населенням Ж. с. селян є постійно значно нижчий. [В. Голубничий]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]
|
|
|