Залізна доба, період після бронзової доби, коли відкрили спосіб добування нового металу заліза з залізної руди. В 10 в. до Хр. залізо прийшло з Малої Азії на півн. Підкавказзя і далі на Півд. Україну. З. д. ділиться в цілій Европі на старішу гальштатську (800500 до Хр.) і молодшу лятенську (5000 до Хр.); перша характерна сильним розвитком хліборобства і скотарства й скріпленням патріярхального родового ладу, друга масовим виробом залізних предметів, гол. зброї й рільничого знаряддя. На Україні памятки З. д. дуже різноманітні. Культуру гальштатської доби репрезентують памятки місц. культур: білогрудівської, попелищ та висоцької, і чужих: грецької, скитської, лужицької, трацької, кобанської та скірської. Культуру лятенської доби памятки місц. культур: полів поховань, висоцької, ґетської та чужих: грецької, скитської, сармато-аланської, бастарнської й венедської (див. ще ЕУ І, стор. 6667 та відповідні гасла ЕУ 2).
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]
|
|
|