Залізні руди
, мінеральні речовини, що мають в собі 2570% заліза в таких сполуках, які уможливлюють раціональний витоп чавуну. Гол. З. р.: окиси заліза (гематит, або червоний залізняк Ре20з, з 5070% заліза, магнетит, або залізняк магнетний Fe3o4 до 72,4% заліза, бурий залізняк, або лімоніт 2FeO33H2O до 60% заліза) і вуглян заліза сидерит FcCO3 до 48% заліза.На Україні виступають два великі родовища З. р. криворізьке і керчинське, далі кременчуцьке й ін. менші.
Криворізьке родовище один з найбільших залізорудних басейнів світу. З. р. метаморфічного походження залягають в ньому у вузькій (36 км) синклінальній складці серед докембрійських порід, довж. понад 100 км уздовж річки Інгульця з його допливами Саксаганню і Жовтою від с. Миколо-Козельського на півдні до Жовтого на півночі. Груби-на пластів з З. р. досягає 1000 м, подекуди 18002000 м. Основними З. р. Криворіжжя є багаті руди різні види гематиту з високим вмістом заліза (сер. 60%), хемічно дуже чисті, з невеликим вмістом шкідливих домішок сірки (0,03%), фосфору (0,2%) й ін. Далеко більші запаси вбогих руд залізистих кварцитів із вмістом 2545% заліза, які можна використати після процесу збагачення. Геол. запаси багатих руд Кривого Рогу всіх категорій (А1 + А2 + В + С1 + С2, за сов. номенклятурою) становлять за підрахунками на 1956 р. 2100 млн т, залізистих кварцитів 18,9 млрд т, т. зв. забалянсованих кварцитів 14, 3 млрд т. (Див. докладніше Криворізький залізорудний басейн).
Продовженням Криворізького залізорудного басейну є Кременчуцька магнетна аномалія, що простягається на північ від Дніпра на довж. понад 50 км, вздовж лівого берега р. Псла і доходить в глибину Полтавщини; поч. експлуатації намічено на 195860-і рр. Запаси самих багатих руд за підрахунками на 1956 р. 147 млн т.
Крім Криворізького і Кременчуцького басейнів невеликі родовища таких самих руд залягають також в ін. місцях Укр. Кристалічного масиву: понад 100 км довж. смуга між м. Павлоградом і Оріховим на сх. від Дніпра, на р. Конці, на р. Чортомлику й ін.; на Приозівській височині з поч. 20 в. видобували руду з родовищ Корсак Могила, Куксунчур, Камяна Могила.
Іншим, побіч Криворіжжя, важливим і нині експлуатованим р-ном З. р. є керчинське родовище з площею 2400 км2 і запасом руди (за підрахунками на 1956 р.) 2 100 млн т. Він обіймає весь Керчинський півострів і навіть доходить на другий бік Керчинської протоки на Таманський півострів. Керчинські З. р. це бурі залізняки осадового походження гор. третинного віку; невелика грубина залягання дозволяє видобувати руду відкритим способом. Керчинська руда вбога: 2051% металу (перев. 3342%) і має домішки манґану (до 4%), сірки (1,6%), фосфору (0,41,3%), ванадію, арсену. Завдяки шкідливим домішкам (сірка, фосфор і зокрема арсен), керчинська руда є нижчої якости і потребує спеціяльного перероблення (див. докладніше Керчинський залізорудний р-н).
Ін. родовища З. р. малі й не експлуатуються. Лише іст. значення мають сер. якости і вже вичерпані З. р., розміщені в півн.-зах. частині Донбасу. В різних частинах України розкинені невеликі родовища осадових бурих залізняків, зокрема багато їх на Поліссі (болотяні руди), що були експлуатовані з доіст. часів аж до кін. 19 в., та в Карпатах. Невияснене ще пром. значення бурих залізняків і сидеритів, які подекуди зустрічаються в Карпатах і на Підкавказзі. Залізні кварцити залягають, крім Укр. Кристалічного масиву, і в Курській магнетній аномалії, яка в півд. своїй частині сягає на укр. етногр. територію в межах РСФСР (над гор. Осколом) і УССР (Вовчанський р-н на Харківщині).
Запаси всіх категорій З. р. України (в межах УССР) мають становити за новішими обчисленнями на 1.1.1956 р. 24,5 млрд т, що складає 42,5%) запасів усього СССР. (Література див. Залізорудна промисловість). [В. Кубійович, С. Процюк]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]
|
|
|