Замішанці, лемківська назва для мешканців 10 укр. сіл, положених між м. Ряшевом і Коросном, серед поль. осель, на віддалі бл. 30 км від укр. етногр. території Лемківщини й Посяння (1939 р. 7 250 осіб), їх говірку досліджували І. Верхратський (Говір замішанців, ЗНТШ, З, 1894) та І. Зілинський (Samogoski nosowe w gwarze wsi Krasna. Prace Filologiczne, XII, 1927); вона е різновидністю сх. лемківського говору з деякими наближеннями до бойківського (сонейко, знаў я знаю, зноў знав); особливо спольщена лексика 3.
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]
|
|
|