Замойський синод, скликаний за дозволом Апостольського Престолу в серпні-вересні 1720 р. в м. Замості за митр. Лева Кишки, � провінційний собор уніятського єпископату і священства для впорядкування церк. і обрядового життя укр.-білор. Кат. Церкви. 3. с. підготовлявся вже з 1715 р. Головував на ньому апостольський нунцій Грімальді, а брала участь вся ієрархія з 129 синодальними отцями із світського і чернечого кліру; Львівська ставропігія мала 2 представників мирян. 3. с. ухвалив важливі постанови з церк. та обрядової дисципліни. М. ін., була засуджена рос. єресь пилипонів, що тоді проникала на укр.-білор. землі, уодностійнено науку й обряди про св. Тайни; ухвалено статус церк. ієрархії: світського і чернечого духовенства, духовних семінарій тощо. Ці постанови були затверджені Апостольським Престолом 1724 р. і лишалися незмінними до т. зв. Львівського Синоду 1891, який більшість їх включив до своїх актів. 3. с. має величезне значення в іст. Укр. Кат. Церкви, а його постанови входять до джерел заг. церк. права. Обрядово і організаційно він наблизив Укр. Кат. Церкву до латинської. На ньому видатну ролю відіграли Василіяни, позиція яких лягла в основу вирішення багатьох справ. Акти 3. с. мали кілька вид.: �Synod Provincialis Ruthenorum habita in civitate Zamosciae an 1720" (Рим 1724, 1883 й ін.)

Література: Хрущевич. История Замойского Собора 1720. Вільна 1880. [о. А. В.]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]