Заньковецька
(Адасовська) Марія (18601934), видатна драматична акторка і гром. діячка родом з Чернігівщини, з поміщицької родини; вчилася в чернігівському пансіоні Осовської і в консерваторії в Гельсінкі. На сцені з 1832 в трупі Кропивницького (дебютувала в Єлисаветграді в ролі Наталки-Полтавки), 1883 в трупі М. Старицького, потім М. Садовського і П. Саксаганського; 1886 знову у Кропивницького в Петербурзі і Москві (1887). Працювала також в трупах Ф. Волика, П. Суслова і Найди. 190506 гастролювала в Галичині, 190711 працювала в театрі Садовського в Києві; 1912 робила спробу організувати власний театр, 1916 З. в Т-ві укр. акторів разом з П. Саксаганським і І. Маряненком, в 191922 в Держ. Нар. Театрі в Києві, якому надано згодом імя З.; 1923 знімалася в фільмі Остап Бандура і цього ж р. залишила сцену. Померла в Ніжені, похована в Києві на Байковому кладовищі.З. особливо визначалася в драматично-героїчних ролях, хоч з успіхом виконувала й комічні, її репертуар налічує понад 30 ролей, з них кращі: Харитина (Наймичка), Олена (Глитай, абож павук), Аза (Циганка Аза), Катря (Не судилось), Зінька (Лісова Квітка), Цвіркунка (Чорноморці), Горпина (Як ковбаса та чарка...), й ін. З. характеризували надзвичайна спостережливість, акторська уява, швидке й легке перевтілювання, почуття міри і, передусім, природність і щирість. З. прирівнювали до світових акторок італійки Е. Дузе, француженки С. Бернар, росіянок П. Стрепетової та В. Комісаржевської. З. мала гарний голос (драматичне сопрано) і бездоганно виконувала нар. пісні.
Література: М. К. Заньковецька (18601934), К.X. 1937; Вінок спогадів про Заньковецьку. К. 1950; Ревуцький В. Пять великих акторів укр. сцени. Париж 1955; Дурилін С. Марія Заньковецька. К. 1955; Чаговець В. Життя і сцена. К. 1956. [В. Р.]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]
|
|
|