Заощадження
, нагромаджені вільні суми грошей, які населення не витрачає на споживання. Коли З. вкладені в банки чи у вартісні папери, вони є одним з важливих джерел капіталу в економіці. З. є мірилом заможности й життєвого стандарту населення. В УССР З. населення, вкладені в ощадні каси, становили: [...]Це порівняльне дуже невеликі суми, які свідчать про бідність населення України. Сер. вклад в ощадні каси становив у 1932 26 карб., в 1937 236 карб., в 1952 914 карб. В 1956 р. на одного вкладника в ощадних касах України припадало в сер. по 1481 карб. З., а в РСФСР 1837 карб. З., вкладені в ощадні каси, є добровільними. В СССР держава дозволяє на наростання зиску від З. до 36%. Поруч з цією формою З., в СССР до 1958 практикувались фактично примусові З. у формі держ. позик, які випускалися щороку на великі суми. Так в 1935 на Україні було розміщено держ. позики на суму 669 млн карб., в 1938 461 млн карб., в 1940 1756 млн карб., в 1950-их рр. аж по 6 млрд карб. на рік. Заг. держ. борг, тобто сума держ. позик у населення, становив в 1957 на Україні понад 50 млрд карб. Від 1958 уряд СССР припинив як випуск нових примусових позик, так і зворот боргу населенню по старих позиках аж до 1977 р. [В. Гол.]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]
|
|
|