Запоріжжя, до 1921 р. Олександрівське (VI�16), обл. м. в Степовій Україні над Дніпром, нижче його порогів, важливий осередок метал, і хем. пром-сти, друге по Дніпропетровському м. Дніпровського промислового р-ну; 381000 меш. (1956). З. засноване 1770 р. під назвою Олександрівська кріпость як один з найважливіших пунктів т. зв. Дніпровської лінії, що мав охороняти півд.-сх. Україну від татар. 1806 З. стало пов. м. Катеринославської губ. і довгий час мало характер невеликого адміністративно-торг. м. Зростання З. почалося щойно в пол. 1870-их рр. з проведенням залізниці (Харків�Лозова�З.�Севастопіль); з того часу З. стало важливою пристанню дол. Дніпра, гол. для хлібних продуктів, які в 3. перевантажувалися з залізниць до Херсону дніпровим шляхом. На дальше зростання 3. вплинула побудова другої Катерининської залізниці (1900), що сполучала 3. з Донбасом і Кривим Рогом і сприяла також розвиткові металюрґії в 3.

Разом з цим зростало і населення 3.: з 7 000 меш. в 1885 р. на 19 000 в 1897 (в тому ч. 43% українців, 28% жидів, 25% росіян) і на 38 000 в 1910 р. До революції підставою госп-ва З. була торгівля збіжжям, транспорт, мукомольна пром-сть, зав. с.-г. машин, зал. майстерні. В 1920-их рр. 3. поступово зростає (1923 р. � 44000 меш., 1926 � 56000, в тому ч. 47,3% українців, 25,9% росіян, 20,5% жидів. 3% о німців); швидке його зростання в 1930-их рр. пов�язане з будуванням Дніпровської Гідроелектростанції. На базі використання її дешевої енергії, вугілля Донбасу, залізних руд Кривого Рогу і манґанових Никополя 3. стало за короткий час другим, поруч давно вже існуючого Дніпропетровського, метал. осередком Подніпров�я. З поч. 1930-их рр. постав потужний Дніпровський пром. комбінат, насамперед. метал, зав. �Запоріжсталь�, �Дніпроспецсталь� й ін. Одночасно із зростанням пром-сти населення З. зростало скоріше, ніж в ін. містах України, й досягло 1939 р. 290 000 меш. Після воєнного знищення Дніпрельстан і пром-сть З. відбудовано в другій пол. 1940-их рр., реконструйовано й поширено.

Нинішнє З. за кількістю населення є шостим м. України. Старе З. було розташоване на низькій терасі на лівому березі Дніпра при впадінні до нього річки Мокрої Московки проти о. Хортиці. Нове З. розбудовано пляново на кілька км далі на півн., поблизу від Дніпровського комбінату. Основною артерією З. є проспект ім. Леніна, що тягнеться від греблі Дніпрельстану аж: до зал. двірця на півдні, довж. 10 км (див. плян 3.). Теперішнє З. обіймає не лише простір на лівому березі Дніпра, але й увесь о. Хортицю і переходить на правий берег, де охоплює Дніпрельстан. Мало заселені простори між старим і новим З. нині забудовують, постають нові робітничі селища (напр., Павло Кічкас, Чкалов, Мирний й ін.). Назагал З. пляново розбудоване і краще впорядковане, ніж ін. пром. міста України, а житлові дільниці відділені зеленими насадженнями від заводів. На о. Хортиці е будинки відпочинку і санаторії. Міськ. транспорт � трамваї, автобуси, тролейбуси.

Гол. галузями пром-сти З. є метал., хем. і машинобудів., на другому місці виробництво будів. матеріялів, харчова й легка пром-сть. До складу запор, пром. комбінату входять металюрґійний зав. ім. Орджонікідзе �Запоріжсталь�, ферростопів, алюмінійовий комплекс, коксо-хем. і ряд ін. �Запоріжсталь� має доменне, мартенівське, електромартенівське виробництва з найбільшим в Европі слябінгом і безперебійним тонколистовим станом. Метал, пром-сть 3. постачає сортовий і високоякісний метал, електросталь, алюміній, маґній, абразні матеріяли. Хем. зав. використовує напівпродукти коксування для одержання нафталіну, бензолю й ін. та випускає сульфатні добрива (перше місце в СССР). До машинобудів. пром-сти . належить всесоюзного вначення зав. комбайнів �Комунар�, паротяго-ремонтний, судноремонтний зав. й ін. З будів. пром-сти треба згадати: шлякоцементний, цегельний, вапняковий, шамотний, динасовий та доломітний зав. Місц. значення має харч. й легка пром-сть.

З. лежить на перехресті зал. шляхів з дніпровим і має дві пристані: стара � Запоріжжя і нова � ім. Леніна; гол. продукти вантажообігу � вугілля і сіль з Донбасу, зал. руда з .Кривого Рогу, ліс з гор. Дніпра й нафтові продукти з долішнього.

З. стало з 1930-их рр. поважним культ. осередком: 3 ін-ти (пед., сіль.-госп. машинобудування, автодорожний), 12 технікумів, низка сер. шкіл, укр. драматичний театр, симфонічна оркестра, музей. [В. Кубійович]

Більше інформації про історію, пам�ятники, транспорт, готелі, ресторани див. в книжці: Украина. Практический путеводитель, Бельско-Бяла 2007; карта міста.