З. називають також іст.-культ. пам�ятки, які є під охороною держави; на Україні Ольвія, могила Т Шевченка, Києво-Печерська Лавра, Кам�янецька фортеця, Чернігівський З., Вишгород, �Скитський Неаполь� б. Симферополя й ін. (Докладніше див. Охорона історично-культурних пам�яток).

Деякі З. є водночас і природними й іст.-культ. З., напр., Канівський З. з могилою Шевченка, Княжа гора на території Львова, іст. парки, напр., Олександрія, Софіївка, та ін.

Першими З. на Україні були зоопарк Асканія-Нова (Чаплі), що виник у 1883 р., і Біловезька пуща. Орг. форм набула справа З. тільки на поч. 1920-их рр., коли постав Укр. Комітет охорони пам�яток природи при Нар. Комісаріяті Освіти і охорону природи поставила своїм завданням також ВУАН; 1926 р. вийшла постанова ВУЦВК і Ради Нар. Комісарів УССР про орг-цію З. Тоді ж, у 1920-их рр., постало найбільше З.; 1928 Рада Нар. Комісарів УССР затвердила проект великого комплексного З. �Дніпровий Низ�. Переслідування укр. культури в 1930-их рр. припинило розвиток З. на Україні, і їх чимраз більше почала перебирати в свої руки Москва, яка нищить низку іст.-культ. З. 1951 систему респ. природних З. реорганізовано у всесоюзну, і більші З. України перейшли до Гол. Управління З. при Раді Міністрів СССР, при чому число З. сильно зменшено; лише невеликими З. відає АН УРСР, а Асканія-Нова підпорядкована Всесоюзному Н.-Д. Ін-тові акліматизації й гібридизації тварин ім. акад. М. Іванова.

Площа держ. З. УССР становить в 1958 р. 90 000 га, що сягає ледве 0,15% всієї території (в Чехо-Словаччині 1,1% у Великобрітанії 4%). На випадок реалізації плянів розбудови З. їхня площа обіймала б разом бл. 160 000 га (0,26%). З. України є в усіх її природних смугах, але найбільше в степ.

В ліс. смузі розташований найстаріший З. � Біловезька Пуща, положений на межі укр., білор. й поль. етногр. території, нині в межах БССР і Польщі (на території БССР 74 000 га); спеціальний об�єкт охорони � евр. зубр, олень, вепр, лось. Проектується Поліський З. (80 000 га) над дол. Горинню на території БССР, але ще на укр. етногр. землі, де найкраще збережений первісний поліський краєвид, його фльора й фавна.

До гірських З. належать: Кримський, Кавказький і проектований Карпатський. Кримський З. (з 1920 р., 30000 га), положений в центр., найвищій частині Кримських гір, з завданням охорони великого ліс. масиву, що має водоохоронне і водозбірне значення, та його багатої фавни � оленя, козулі, муфлона (акліматизованого). Кавказький З. (з 1924 р., 208 000 га), положений на Кубанщині, на півн. узбіччях зах. частини гол. Кавказького хребта, у верхів�ях рік Малої Лаби й Білої, обіймає всі смуги гірської рослинности від 600 до 3000 м з багатою рослинністю й фавною; спеці-яльне завдання � розмноження Кавказького зубра. Проектується заснувати великий Карп. З., що охопив би цілком найвищий масив Укр. Карпат � Чорногору (42 000 га), а також: частину Ґорґан (гору Близницю і частину кедрових лісів), буковий ліс в долині Угольки й б. Великого Лугу на Закарпатті (8000 га) та тисовий ліс б. Княждвора; деякі частини цього проектованого З. були вже давно під охороною і становили невеликі резервати.

В смузі лісостепу є на Слобожанщині невеликий З. � Михайлівська цілина (200 га). Далеко більшим був комплексний З. б. Канева (т. зв. Середньодніпровський ліс. З., також Канівський біогеографічний З.), що обіймав Канівські узгір�я (Канівська дисльокація) з дубово-грабовими лісами й могилою Т. Шевченка (1300 га). Цей комплексний З. має бути відновлений і разом з Михайлівською цілиною, степом Панталиха на зах. Поділлі, частиною т. зв. Крем�янецьких гір й ін. творитиме Укр. Лісо-степ. З.

В степ. смузі знаходяться невеликий З. Стрілецький степ (525 га) на півд.-сх. Слобожанщині і Хомутівський степ (1020 га) на Приозівській низовині, обидва з рештками цілинного барвистого типчиново-тирсового степу, та кам�янистий степ Кам�яні Могили (360 га) на Приозівській височині; усіма цими З. відає Ін-т Ботаніки АН УРСР. Найбільшим степовим З. є Асканія Нова (38 500 га, перев. цілинний степ) з ботанічним садом і зоопарком, де міститься Всесоюзний Ін-т акліматизації і гібридизації тварин. Є проект об�єднати ці степові З., а також: ін. рештки цілинного степу (Карловський, Провальський тощо), низку степ. байракових дібров, т. зв. Святі гори (гори Артема) над р. Дінцем в один Укр. Степ. З.

Над морем лежать Чорноморський (7 000 га, на півд. від гирла Дніпра) і Озівсько-Сівашський (12 000 га) З. в р-ні сухого приморського степу з характеристичною приморською рослинністю; їх основним завданням є охорона птахів під час їх перелету, зимування й гніздування.

Література: Лавриненко Е. Охорона природи на Україні. X. 1922; Охорона пам�яток природи на Україні, 1�2. Укр. Комітет охорони пам�яток природи. X. 1927�28; Шалыт М. Заповедники и памятники природы Украиньї. X. 1932; Заповедники СССР, ред. Соловьев А., т. 1-2. М. 1951; Котова М., Харкевичева С. Охорона природи в УССР та завдання ботаніків (Укр. Ботанічний журн., т. XIII., ч. 2. К. 1956); Охрана природы в западных областях УССР. Лесотехн. Инт, ч. 1�2 Л. 1957; Охорона природи на Україні, ч. 1. АН УРСР. К. 1957. [Г. Колодій, В. Кубійович]