Здрібнілі форми, за допомогою суфіксів здрібнілости творені іменники (ручечка, горщик, горенько), прикметники (білесенький), прислівники (близенько, отамечки), рідше деякі займенники (всенький) та інфінітиви (спатоньки, спатці) з здрібнілим та пестливим або й іронічним відтінком значення. Здрібнілого відтінку надають такі суфікси тоді, коли поруч уживається первісне слово без такого відтінку, інакше історично здрібнілий суфікс такий відтінок звичайно втрачає (напр., подушка). З. ф. часто стосовані в нар. піснях (зокрема в жін. ліричних) та в найширшому засязі в дитячій мові (себто мові няньок до дітей). В літ. мову ввели їх романтики, наслідуючи нар. пісню, менше вживали їх реалісти; клясицистичній літературі вони чужі.

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]