Земельна громада
, також зем. т-во, в УССР обєднання землекористувачів (сел. дворів), що спільно отримували від держави в користування поля, луки, вигони. З. г. була запроваджена законом 27.5.1922, затверджена Зем. Кодексом СССР 30.7.1930; дечим нагадувала рос. общину. З. г. мала право на заг. зборах своїх чл. встановлювати одну з таких форм землекористування: 1) общинне, коли окремим дворам виділялася земля в кожному полі сівозміни із зміною розмірів відведеної ділянки, відповідно до складу родини; 2) дільничоподвірне, коли земля відокремлювалася назавжди для кожного двору; 3) артільне, коли земля оброблялася спільно. В останньому випадку сама артіль могла на себе взяти функції З. г., себто стати землекористувачем першого ступня. Субєктом прав землекористування у всіх випадках вважався не голова родини, а двір у цілому. Право З. г. встановлювати форму землекористування все ж не виключало можливости для кожного госп-ва чи групи їх вибирати ін. форму з відмежуванням для них землі окремо від З. г.З 1928 р. сов. влада стала обмежувати свободу З. г., зокрема усуваючи від впливу на зем. справи сер. і заможне селянство; 1929 розпочато примусову колективізацію, а 1930 вже і формально зліквідовано З. г. (див. також Земельний устрій. Земельне законодавство та ЕУ І, стор. 68384). [К. К.]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]
|
|
|